Прокруст, який спав з начальством

9

Хлопці, давайте не плутати тепле з м’яким, тобто продюсерів, редакторів, режисерів, монтажерів і сценаристів. Пише вам як раз сценарист, який попрацював на різних телевізійних серіалів. Зараз я вам поясню, як вариться цей борщ.

Продюсер проекту (часто і дирекція каналу) — верховне начальство. В роботу втручаються не те щоб дуже часто, але їх словами не можна суперечити. Взагалі. А ще вони задають поняття «формат». Історії, сюжетні ходи, типи особистостей та інше, та інше, що не підходить по формату каналу або конкретного серіалу, не приймаються. Що входить в формат? А що завгодно. Конкретні сюжетні ходи, типи характерів, мова акторів, декорації, костюми…

У багатьох серіалах є така фігура, як головний автор назви на різних проектах у цієї людини різні, але суть одна). Він думає про концепцію всього серіалу в цілому. Головний автор тримає в голові абсолютно певну і цілісну картину того, яким повинен бути цей серіал, і не збирається поступатися своїх позицій ні на п’ядь, які б геніальні сюжети йому не принесли. Він може докладно пояснити свою концепцію до дрібниць, але все «співпраця» з ним проходить за схемою: або твоя історія вписується в картину, або твою історію не беруть.

Нарешті, є редактор — безпосередній начальник кожного сценариста (редакторів на проекті зазвичай кілька). Серед них багато хороших, з якими приємно працювати. Але є й такі, які воліють авторитарно командувати. Наприклад: ось тут персонажі зобов’язані повести себе так-то. А ось так-то і так-то не можуть. «Чому не можна зробити того-то й того-то?» — питаєш ти. У авторитарних редакторів припасений залізний відповідь: «Люди так себе не ведуть!»

Сперечатися з цим марно. Можна наводити тисячі аргументів про те, що запропоновані тобою вчинки логічні. Що так себе ведуть і персонажі в кіно, і особисто твої друзі та знайомі. Якщо редактор впевнений, що люди себе так не ведуть, його не переконати. А без схвалення редактора сюжет… правильно, не береться на зйомки.

А ще є режисер, який може поміняти сценарій прямо на знімальному майданчику, вважаючи, що йому видніше. Далеко не всі режисери надходять так, причому декому справді видніше — на майданчику, з усіма акторами, з усім реквізитом, — як сцена зіграє, а як не зіграє. Але я знаю безліч історій про те, як непогані, в принципі, сцени перетворювалися невідомо під що саме на знімальному майданчику з керівним вказівкам режисера.

Нарешті, коли всі сцени зняті, адже є ще і монтажер. Як же без монтажер-то? До нього зазвичай приходить гора матеріалу, набагато більше, ніж заявлений метраж серії. Щось монтажер залишає, щось вирізає. І я знаю, знову-таки, безліч історій, як монтажери залишали у фінальних серіях потрібні з їх точки зору кадри, а кадри, які пояснюють мотивацію героїв, логіку їхніх вчинків і характерів, вирізали.

Є і сценарист. Він пише не те, що вважає за потрібне, а історію, яка підходить по формату, що влаштовує автора проекту, продюсера проекту, дирекцію каналу і безпосереднього редактора (іноді — плюс ще пару-трійку наділених владою осіб). Їх він зобов’язаний слухатися. А потім режисери та монтажери мають повне право створити з підсумкової серією все, що завгодно, не завжди навіть ставлячи сценариста про це.

Так що не треба порівнювати сценаристів з фіалками та іншими квітами. Скоріше вже з Прокрустом, якого намагаються вкласти в чотири ложа відразу…