Всім вийти із тіні

9

Мене задовбали модна нині тема — заміна люмінесцентних і традиційних ламп розжарювання на світлодіодні лампи і світильники.

На папері все красиво: економічність, хороший світло без мерехтіння і ультрафіолету (якими лякають, коли заходить мова про люмінесцентних лампах), немає ртуті, немає крихкого скла, що б’ється, не потрібно регулярно міняти перегорілі лампочки.

А на ділі — познімали у нас в під’їзді, наприклад, всі ці громіздкі і неохайно виглядають світильники з люмінесцентними трубками і замінили на акуратні білі з сучасним дизайном світлодіодні. Поки їх не включили — все виглядало чудово. А включили — синюшна мерехтлива напівтемрява. Як ніби в під’їзді розвісили під стелею світлодіодну гірлянду. І не дивно — що б не говорили маркетологи, ніякої самий найсучасніший світлодіодний світильник не може замінити по світловому потоку дві лампи по 36 Вт, споживаючи лише дев’ять ват. А закупивши в Китаї найдешевші комплектуючі і засунувши їх у гламурний корпус, не отримаєш якісного світу, і якщо в світильнику відсутня навіть згладжує конденсатор, він буде не світильником, а стробоскопом.

Втім, тепер на деяких поверхах немає і цього світла. За літо третину світильників згасла. Якщо в колишніх перегорілі лампочки міняли, то тут змінювати нічого, та й в бюджеті немає на це статті, так як заявлений термін служби — тридцять років.

І так скрізь: і в квартирах, де люстра, в якій за порадою продавців замінили на енергозберігаючі лампочки в 15-20 ват на семиваттные світлодіодні, отримавши, звичайно, економію, але за рахунок сили та якості світла; і на вулицях, де застарілі, але давали досить світла ліхтарі замінюють на сучасні, економічні та тьмяні.

Загалом, бідні мої очі…