Підозрілість — запорука безпеки

9

Мене задолбали, що нас змушують підозрювати. Всіх і у всьому. Щодня у вагонах метро, в транспорті, по радіо і ТБ ми чуємо оголошення: «Повідомляйте про підозрілих осіб», а далі — кому повідомляти: в поліцію, машиніста, водія та ін. У Петербурзі недавно з’явилася соціальна реклама «Підозрілість — запорука безпеки», де на банері намальований будинок, в якому 4 вікна: в одному бабуся, в іншому дівчина, у третьому — хлопець, а в четвертому — мужик в масці. Ця реклама закликає повідомляти за телефоном довіри про своїх сусідів, які підозріло себе ведуть.

У чому повинна виражатися підозрілість? Був випадок, коли в одному з літаків сидів професор-математик і вирішував інтеграли, при цьому, коли він думав над завданням, у нього ворушилися губи. Так сусідка підняла паніку, заявивши, що він терорист, пише арабською мовою і читає молитви. У результаті літак екстрено сів, його повністю перевірили, мужика потягли в поліцію, де з’ясували, що він невинний. Всіх посадили назад у літак, стали перераховувати… і не дорахувалися тієї жіночки. Стали її шукати, а коли знайшли — вона влаштувала істерику: «Я його боюся, я з ним не полечу», — закликаючи при цьому всіх пасажирів відмовитися від польоту з терористом. Після півгодинних умовлянь вона розірвала свій квиток, купила новий і полетіла наступним рейсом. Через цього інциденту відбулася багатогодинна затримка літака, сотні людей не встигли куди їм потрібно, а все з-за чиєїсь необґрунтованою підозрілості. Ну гаразд, людина не знає, що таке інтеграл, зате чомусь добре уявляє, як виглядає арабську мову.

Хто може здаватися підозрілим? Для мене, наприклад, виглядають підозрілими всі особи південних національностей або дівчини, повністю замотані в свої релігійні одягу, але за нинішніми законами це вже тягне на екстремізм. Для мене здаються підозрілими підлітки, які можуть витівки зробити щось недобре. А ще я дуже побоююся високих лисих чоловіків і чоловіків з наколками — для мене вони всі бандити. І що тепер, про кожному повідомляти? Вийшов я на вулицю, взяв у руки телефон, і почалося: «Здрастуйте, тут йде чоловік південної національності, він мені здається підозрілим, а от лисий йде — явно бандит, а зараз повз мене пройшов чоловік з татуюванням — ну вилитий зек, явно йде грабувати банк, а он жінка в хустці пішла, не інакше як терористка. А ще сусід у мене занадто тихо живе, не вітається, явно щось замишляє, а ось в машину кладуть важкий мішок — явно з розчленованим трупом, а от КамАЗ поїхав — явно набитий вибухівкою, а там мужик нібито шукає загублені ключі в траві — але мені здається, це наркодилер закладку робить».

Коли ви бачите скоєне злочин і правопорушення, про це, зрозуміло, потрібно повідомити. Але підозрювати всіх і вся, як нас закликають, — не найкраща ідея. Але от біда, таких підозрілих стає з кожним днем все більше і більше.

Згадайте років 20 тому. Ми жили в тих же будинках, що і зараз, але з дерев’яними дверима, які можна було вибити одним ударом ноги, у нас були вільні двори, в метро нас ніхто не змушував викладати речі на рентген, не кажучи вже про те, що при прийомі на роботу нас ніхто не перевіряв по лінії ФСБ. Раніше діти могли гуляти одні від світанку до заходу, а зараз залишиш дитини 10-ти років вдома або в машині на годинку одного — отримай штраф за невиконання батьківських обов’язків. Ми продовжуємо жити в тих самих будинках, але тепер у нас кругом паркани, домофони, кодові замки, залізні двері, решітки на вікнах, сигналізації у квартирах, камери відеоспостереження, тривожні кнопки. Що так кардинально змінилося за ці 20 років?

Не потрібно піддаватися гіпнозу зомбоящика. Живіть спокійно і щасливо. А поки — задовбали.