Індекс розголошенню не підлягає

12

Прийшла я на пошту перевести гроші за купівлю по інтернету. Повна адреса, паспортні дані — все є, от тільки індексу свого мені продавець не сказав.

— Ой, а я не можу прийняти переклад без індексу! — радісно каже працівниця пошти, дама від двадцяти до п’ятдесяти з незмінно пергидролевой головою і червоними губами.

Я чемно прошу даму знайти індекс — є ж місто, вулиця, номер будинку. Вичерпна інформація для того, щоб відкрити каталог і дізнатися, який же на цій вулиці індекс. У відповідь пані багровіє:

— Ви що! У мене немає доступу до такої інформації! І взагалі у нас такої інформації немає!

Я єхидно цікавлюся: невже пошта не має каталогом індексів Росії? Невже ніхто не написав найпростішу програму, щоб можна було ввести місто, вулицю і отримати шукані шість цифр?

— У мене немає доступу до такої інформації, — продовжує бубоніти тітка. — Дізнаєтеся індекс — прийдете.

Ну що ж робити, ні — значить ні. А у мене є, хоча на пошті я не працюю і навіть не перебуваю в шпигунської організації. І йти додому, питати індекс і повертатися на наступний день, щоб знову постояти в черзі, в мої плани не входило.

Дістала з кишені мобільник, вийшла в мережу, ввела запит індексу по такій-то вулиці такого-то міста в Яндекс — і через хвилину дізналася індекс. Легко і просто. Невимовно здивувала тітку — у неї, відповідального співробітника Пошти Росії, доступу до такої інформації немає!

До речі, комп’ютер з інтернетом у неї був, і навіть робочий. Мабуть, і в Яндексі їй мораторій на перегляд індексів варто.