Жіноча доля в лютій неволі

26

Ні, тітка Ліза, я не вагітна, а мене нудить від вашого частування. Я попереджала, що погано засвоюю риб’ячий жир, але ви таки домоглися свого і впихнули в мене вашу фірмову рибу, оперуючи безсмертними аргументами: «трохи», «господиню не поважаєш», «я старалася, а ти ніс повернеш», «та немає там ні крапельки жиру, пісна-пісна вона».

Ні, одногрупник, не місячні винні в тому, що я грубо відповіла на твою спробу взяти у мене конспект. Якщо ти не пам’ятаєш, два виданих раніше повернулися до мене неабияк подранном стані, а один так і зовсім зник.

Ні, мила подружка, в тому, що я не схвалила твого нового хлопця, винен не недотрах і заздрість до тебе. Просто буває, що люди один одному не подобаються, і раз вже ти запитала про моєму думці, зволь прийняти його з розумінням або не питай зовсім.

Ні, шановний дільничний терапевт, я до вас прийшла з гострим болем у животі і не піду на обстеження до гінеколога, якщо ви так і не удосужитесь мене оглянути і опитати.

Друзі і родичі, знайомі і випадкові, особливо чоловіки — задовбали вже оцінювати всю жіночу життя через п@#$!