Три доби не спати заради кількох рядків у інеті

29

А ось і я — ненависний журналюга, іноді навіть «журнашлюшка», синонім продажності та скандальності, якого потрібно відстрілювати, але тільки за ліцензії.

Відразу ж чесно вам скажу, дорогі друзі: ми профукали колись шановану професію. Вірніше, дозволили це зробити.

Проблема ось у чому: якщо хто-небудь запитають мене, хто такий журналіст і що таке журналістика взагалі, я глибоко зависну і не знайду точного визначення.

Журналіст раніше — це те саме пісенне «три доби не спати заради кількох рядків у газеті». Це захисник інтересів простих людей (саме елементарне — вислухати бабу Глашу і змусити місцевий ЖЕК відремонтувати їй каналізацію, тому що чергова начальниця Жеку, яка страждає комплексом вахтера, махає папірцями, тупотить ногами і допомагати пенсіонерці відмовляється). Це людина, за рахунок професійної необхідності трохи краще обивателів розуміє, що за бардак твориться навколо і хто в ньому винен. Це створіння з палаючими очима, що працює за мізерний оклад без премій і намагається зробити світ навколо трішки краще, як би наївно і нерозумно це не звучало.

«Журналіст» зараз — це натовп якихось дивних безсовісних людей, які своїми діями викликають подив і тугу.

Дві третини нинішніх випускників журфаків — ходячий жах. Це істоти без кругозору, які не знають рідної мови, не здатні написати замітку в три абзаци. Але головне не це — вони не хочуть «три доби не спати» і орати в районних газетах, допомагаючи людям похилого віку боротися за пенсію. Вони прямо заявляють, що хочуть бути впізнаваними, виблискувати на телеекранах, малювати світську хроніку (тобто повідомляти світу сенсаційні подробиці чергової вагітності Пугачової) і за великі гроші на федеральних каналах брехати про те, як чудово живеться в рідній країні — навіть тим, кому живеться не дуже. Так-так, це вони стругають нескінченні «Анатомії протесту» та інші дохідні замовлення зверху, це вони за хороший відсоток від замовлення труять співака, який посмів мати власну думку, відмінну від думки авторитетів.

Страшно, що саме їхнє суспільство вважає журналістами. Безсовісний покидьок, пролазити в лікарню до вмираючої актрисі і викладає фотографії на своєму «Лайфсайте» з позначкою «Сенсація! Терміново!» — це, по-вашому, журналіст? Дядько, що віщає по неділях на головному телеканалі країни мерзенну чуш про націонал-зрадників і спалюванні чиїхось сердець — це для вас журналістика? Співробітники колишньої «Правди комсомольців», остаточно втратили совість, — це для вас зразок якісної преси? Хлопці, та ви що?

Так, в чомусь автор гнівного поста прав. Неправий лише в одному: він навіщо-то обізвав всіх перерахованих у нього персонажів журналістами і тим самим дуже образив справжніх представників професії (не «найдавнішої», вистачить вже гидот). Не треба так. Задовбали.