Сидите, разлагаете молекули на атоми

8

Я — молода жінка 46 років. Ганяю на велосипеді, ходжу з чоловіком та друзями в походи, працюю помірно, веду здоровий і не зовсім солідний образ життя.

Діти виросли і покинули рідне гніздо. До сьогоднішнього дня була задоволена собою і навколишнім світом. І раптом задовбали, та так різко, що аж стало погано, добре, що є кнопочка заповітна, не те б розірвало.

Сьогодні помітила у себе сивину і пігментну пляму на долоні. Хамство, товариші! Чим займаються вчені, чому ще не винайшли ліки від старіння? Я серйозно, судіть самі: люди по небу літають, спілкуються на відстані через маленькі коробочки, винищили чуму і все таке. Чому ніхто серйозно не займається проблемою старіння?

Ті, хто крикнув: «Займаються!» — помиляються. Якщо б займалися СЕРЙОЗНО, давно б знайшли рішення. А сидіти на попі рівно і отримувати гранти — це не вважається. Що робити? Почати з себе?

Я по професії зовсім не біолог, хоча вже шкодую про це. Клянуся, милі вчені, що якщо ви покваптеся і зробите, нарешті, прорив в області вічної юності, я обіцяю вам що-небудь хороше в найближчі сто років.

Здається, це вже називається не задовбали, а, швидше, в жаху!