Здоровий, але надто бідний

15

Трапилося мені звернутися в міську поліклініку для проходження щорічного профогляду. Я не кухар, не льотчик, а звичайний робітник, і довідка мені потрібна була найпростіша, 086/у, з відображенням об’єктивних показників здоров’я.

«Куди без направлення? Не годиться!» — почув я в одній поліклініці. «Проходьте за місцем прописки чи за місцем роботи!» — сказали в іншій. Причому ні завірена у роботодавця копія трудової із зазначеною там спеціальністю, ні офіційний договір найму житла в цьому місті, ні паспорт громадянина РФ нікого не переконали. Дивно: для отримання великого кредиту в банку цих документів цілком вистачило, а для довідки — ні.

«Сам дурень, приперся напрямку чи хоча б не здогадався вкласти в паспорт невелику суму…» — скаже багато хто. Так ось, сталося мені півроку тому працювати на далеких екзотичних островах. Підхопивши застуду, я звернувся в місцевий госпіталь, не маючи документів нічого, крім посвідчення про відрядження. Там мене лікар не тільки прийняв, причому абсолютно безкоштовно, але і прописав ліки, які в місцевій аптеці за рецептом видали на абсолютно безоплатній основі. Комунізму там, як і у нас, не побудували, але людьми все ж бути не перестали.