Премєра на самому маленькому екрані

38

А от мене ніхто не задовбав — скоріше, навпаки. Криза змусила змінити профіль: працюю на двох роботах, часом лягаю спати о четвертій ранку, а о восьмій знову підйом на роботу, навіть у вихідні. Загалом, подивитися телевізор будинку (а вже тим більше сходити в кіно) просто немає можливості.

Вчора проходив повз магазину відомої мережі побутової техніки. Оскільки днями знайомий попросив доглянути йому ноутбук, вирішив зазирнути на пару хвилин. Вже виходячи із закутка з ноутбуками, я потрапив у відділ з телевізорами. На одному з них йшов фільм, який мені дуже хотілося коли-небудь подивитися, але так і не вийшло.

Тепер уявіть собі ситуацію: навпроти самого звичайного компактного телевізора два з гаком години стоїть хлопець з рюкзаком, нічого не питає, нікуди не заглядає, нічого не чіпає — просто стоїть і дивиться в виставлений телевізор.

Якщо консультанти цього магазину читають «Задолба!чи», то всім їм, а особливо хлопця в чорній футболці) від хлопця з рюкзачком величезне спасибі за те, що в перший раз в цьому році мені вдалося подивитися фільм не уривками по двадцять хвилин, а від початку до кінця. Чекайте обов’язково через три-чотири місяці — вирвуся подивитися що-небудь ще разок.