Не стій над душею

11

Вирішила і я виплакатися. Мене задовбали люди, які їздять у міжміських автобусах стоячи, без квитка.

Я завжди намагаюся купувати собі квиток на місце біля вікна, але часто доводиться сидіти біля проходу, і дуже неприємно, коли над тобою висить чиясь спітніла подмышка або хто-то майже в обличчя своєї тикається п’ятою точкою. Одного разу безквитковий хлопець 4 рази за одну поїздку боляче вдарив мене ліктем по голові, при цьому вибачившись тільки в перший раз. Іншого разу я ледве змогла зігнати зі свого місця безбилетную дівку, яка верещала, що вона «гроші водієві заплатила і нікуди не піде». Окремі особливо нахабні особистості примудряються пхати мені свої сумки і пакети в ноги, при цьому навіть не питаючи, чи я не проти.

Я можу зрозуміти людей, які живуть в селах, де немає автостанції, можу зрозуміти людей, яким терміново потрібно кудись виїхати. Але не купувати квиток в досить невеликому місті, де є дві автостанції в різних його кінцях… Це за гранню мого розуміння.