Митниця — не так вже й складно

30

Вашої компанії потрібно отримати вантаж, який прибув з іншої країни? Будь ласка, ніяких проблем. Тільки спочатку треба зареєструватися на митному посту. Щоб зареєструватися, треба принести копії статутних та реєстраційних документів фірми за списком, в якому п’ятнадцять позицій. І не в одному примірнику, а в трьох. Один комплект — завірений нотаріально. Що? Не всі документи з цього списку, підлягають нотаріальному посвідченню? Та бути цього не може! Адже навіть самі нотаріуси не знають, чому. Не підлягають — і все. Але довідочку про це вони вам ні за що не дадуть, бо не знають, що в неї написати.

Ви з працею і нецензурними виразами зібрали всі документи (пачечка вагою більше кілограма) і пройшли реєстрацію? Чудово. Тепер вам треба пройти процедуру митного очищення. А перед цим постійте-ка в черзі. Годин отак п’ять, щоб уже напевно. Митний термінал відкривається в 9, але раніше 11 ви все одно нікого тут на робочому місці не знайдете. А як же? Спочатку планерка, потім нараду, потім рознарядка, потім каву і покурити. Потім обговорити з колегами останні новини. А, вже майже полудень — приходьте після обіду. А ще краще завтра. А в ідеалі взагалі не приходьте: ходють тут, розумієш, товчуться чогось, заважають спокійно випити кави і поговорити.

Ох, ну гаразд, гаразд, давайте вже свої документи, нема чого стояти тут з такою сумною пикою. Ну і що, що ви вже сім годин на ногах, могли б з собою розкладну табурет принести. І взагалі, для хребта і ніг це дуже корисно. Бачите, як ми дбаємо про здоров’я наших громадян! Ну-ка, ну-ка, що ми тут ввозимо? Два металевих конуса для мас-спектрометра? А що таке мас-спектрометр? А як він працює? А покажіть-но нам документики, що саме ці конуси потрібні саме для цього мас-спектрометра. І, до речі, навіщо вони там потрібні? Вже не водневу чи бомбу ви там з їх допомогою збираєте? Ах, ви привезли з собою інженера, щоб він нам тут все детально пояснив. Це просто чудово. Нехай прочитає коротку лекцію з основ високоточних вимірювань.

Але повернемося до оформлення. Як?! Ви не змогли спрогнозувати курс долара на два дні вперед?! Негайно переробляйте заяву! Так, до речі, платіжку вашу треба завірити. Де? Так в сусідньому будинку, буквально двадцять хвилин пішки. Ну, або на машині — невелика різниця.

Вже повернулися? Давайте дивитися далі. Та-а-ак. Сходіть-но тепер до представника свого перевізника, щоб вони дали вам папірець, що одержувач — Екшн сно ваша фірма, а тут якось незрозуміло написано: «Фірма така-то, генеральний директор такий-то». Кому ж ми повинні видати вантаж? Фірмі або директора? Ах, у вас довіреність є і від фірми, і від директора? Все одно потрібна папір від перевізника. Вам що, лінь прогулятися всього пару кілометрів під проливним дощем на інший кінець терміналу?

Та що ви кричите? Де написано? У законі, де ж іще. Ось, читайте. Немає про це не рядки? Ну, значить, в якомусь іншому законі. Я їх що, небагато все повинен пам’ятати? Мій обов’язок — папірці з боку в бік перекладати, а не читати закони.

Куди ви мене послали? Навіщо ви ляскаєте дверима? Відстояла дев’ять годин і кудись втекла, розкидаючи навколо себе документи… От люди нервові пішли. А всього-то сказав, що ще потрібно принести пару-трійку папірців… І не повинні ми про це писати на інформаційних стендах — вони тут просто так, для краси висять.