У вільний від життя час

12

Не зрозумійте мене неправильно, я не відгороджуюсь від світу і не ховаю голову в пісок, я дивлюся і читаю новини, цікавлюся подіями у своїй країні і своєму місті, беру в міру своїх сил. Але дайте мені самій вибирати, коли саме я виділю на це сили і час.

Ні, дорога родина, я не буду вечеряти з вами, тому що ви за вечерею знову будете дивитися новини, а репортажі про чергову пожежу, дорожньої аварії або спійманого на місці злочину вбивці, зі зйомками крупним планом, як не дивно, не сприяють моєму апетиту.

Ні, друзі, я не хочу обговорювати з вами новий закон про заборону абортів. Ми всі разом збираємося дай бог раз на півроку, я тільки на стіл накрила і розлила по келихах шампанське, і зараз мені цікавіше дізнатися, як здоров’я у ваших дітей, відбудували ви дачу, як перенесла хворобу ваша стара мама, а не слухати черговий раз ваш спір з приевшимися аргументами «жінка повинна сама розпоряджатися своїм тілом» vs. «нація вимирає».

Я люблю свою країну, мене турбує те, що відбувається в ній, в світі, в місті, але не щогодини і навіть не щодня. Залиште мені право хоч іноді турбуватися не тільки про долю всієї країни, але і про моєї маленької нікчемного життя в оточенні моїх маленьких і нікчемних дорогоцінних близьких.