Гучний годину

9

Знаєте, хлопці, ви задовбали вже нити про сусідів з перфораторами, вічно орущими маленькими дітьми і нічними перестановками. Ось поясніть мені, чому у нас в під’їзді на 36 квартир такого не буває? Не можете? А я можу.

Мінімум у 15 квартирах з 36 є маленькі діти різних вікових груп, в три недавно в’їхали нові мешканці, у п’яти живуть глухі бабусі й дідусі, у шести-семи — не місцеві студенти (іноді і іноземці), що знімають житло. Кожен день я слухаю трелі перфоратора, гучну музику і радіо, крики дітей, але це нікому не заважає. А чому? Та тому, що ми всім під’їздом скинулися на дерев’яну дошку для оголошень і повісили її перед ліфтом. Кожен день там можна побачити інформацію про те, коли у когось намічаються якісь гучні заходи.

У сусіда із 13 квартири будуть вікна ставити з 9 до 12. У хлопців з 15-ї (іноземців-студентів) намічається вечірка, і може бути шумно, але вони обіцяють до півночі закінчити. І режими більшості дітей є (нехай навіть у вигляді прохання не шуміти з 13 до 16, так як спить дитина), і повідомлення про хворобу дитини в 3 квартирі або прорезающихся молочних зубах у 19-й, і навіть невелика замітка з вибаченнями за воющую і гавкаючого пса, яка відходить від наркозу, з 25 квартири.

Так поясніть мені, непонимающей дівчині, у якої теж досить часто будинку збираються галасливі родичі, чому ви, скаржаться на своїх сусідів, не можете запропонувати таку ж ідею? Задовбали ви мене, товариші скиглії.