Не бий лежачого

29

Та коли ж ви уйметесь, панове хомячкоголовые иномарочники! «АвтоВАЗ» вже знищений, а ви все ніяк не заспокоїтеся, все вам брикнути потрібно.

Коли завод давав шалені гроші у вигляді податків до держбюджету всієї країни — ніхто не обурювався, навпаки! Ви ж все і аплодували: «Молодці! Віддайте ще!»

Коли завод обкрадали всі кому не лінь — від залізниць до циганських таборів — ви обурювалися не злодіями, а заводом, зате самим взяти участь в пограбуванні вважалося правильним заняттям для правильних людей. А завод… А що — завод? Не збідніє!

Коли всі гроші, накопичені для модернізації, забрали на вибори Єльцина — ніхто з вас не обурився! Нікому не було цікаво, що заводчанам не платили зарплату, що ціле місто позбувся коштів на соціалку і комуналку, які завод відраховував крім податків. Ні, саме тоді стало модним волати: «На біса нам цей „АвтоВАЗ“, якщо Моя Величність може собі дозволити „мерина“ або „беху“?!»

Коли володарі на блюдечку виклали завод з усіма потрохами купці нових багатіїв, а ті одразу ж вивели через офшори всі заводські гроші по своїх кишенях — ви не мовчали? О ні, ви підмічали про відра з гайками.

Коли держава прокручивало рекламні акції «допомоги вітчизняному автопрому» для прикриття передачі державних мільярдів новим можновладцям — ви зажмуривались і звинувачували заводчан, що ті нібито жирують на ваші гроші.

Коли ж коекакеры від бізнесу, не вміючи впоратися з керуванням великим виробництвом, найняли такого ж недотепу-менеджера аж із Швеції та спільними зусиллями знищили як комплекс з величезним науково-технічним потенціалом, так і місто, в якому соціальна орієнтація була на першому місці — ви тут же стали танцювати від радості: «Давно пора! Хай вони всі здохнуть!»

Знаєте, так і хочеться сказати: «І вам того ж. І побільше!» І щоб вже в ваш кишеню рік за роком залазили «господарі життя», вигрібаючи все і вимагаючи при цьому роботи на рівні світових стандартів і якості попереду планети всієї. А коли ви опинитеся з голим задом на задвірках третього світу, щоб вам — вам всім особисто! — плювали в обличчя і шипіли: «Та коли ж ви здохнете!»

Але, на жаль, до вас і тоді не Екшн де, що це ви, ви самі не лише дозволили розтоптати країну, в якій живете, але і особисто взяли участь у цьому. І добре б вам платили за це, так адже забесплатно намагаєтеся… Задовбали.