Догрызая пивну пляшку

12

Мене задовбали люди, які поїдають своє сміття.

Вам прийшла папірець про заборгованість за вивезення сміття з дві тисячі якогось року. Сума там далеко не захмарна — від двох до п’яти тисяч. У нас в місті розцінки більш ніж лояльні. Так оплатіть ви, хай не все відразу, а частинами — ніхто ж не заперечує. Ні, треба прийти в абонентський відділ, істерично кричати, що сміття у вас немає, не було і не буде, а якщо і є, то ви його в городі зарили.

Не смішіть мене. Вас в будинку мешкає п’ятеро людей, у вас маленька дитина і стара бабуся. Ви що, використані памперси закопували? Від вашої брехні навіть стіни червоніють, а ви ні. Ви приїхали на дорогій машині, упаковані так, що хоч зараз в дорогий магазин манекеном, і у вас немає грошей погасити заборгованість? Воду, газ, світло можна відключити за несплату. Шкода, не можна повернути вам ваш сміття.

А потім починаються стогони про російському раздолбайстве і свинство, коли, виїхавши на природу для відпочинку, в найближчих кущах ви знаходите замість грибів і ягід гори полуразложившегося побутового сміття. Так знайте, панове: це той сміття, яке ви не змогли доїсти. Насолоджуйтеся.