Немає трупа — немає і розмови

6

Щоб наша міліція (вибачте, поліція) почала діяти, потрібен якийсь суспільний резонанс. Знаєте, це задолбали.

Давайте чесно скажемо: якби люди не вийшли на вулиці в Бирюлеве (хто не знає — там мігрант зарізав юнака, який намагався захистити свою дівчину), то заяву в поліції так би й пролежало до другого пришестя. Ну, труп, ну ножове поранення, ну і що? Звичайно, подумаєш, скільки їх там, у Бирюлеве, пограбованих, згвалтованих і вбитих. Ми тут краще розкриття підвищимо за рахунок п’яних, заарештованих за розбите скло. І взагалі, не заважайте планету в порядок приводити!

Я не живу в Бирюлеве. Я не націоналістка. Я проти міжрасової ворожнечі. Але коли влада не діє або просто закриває очі, самоусунутися від проблеми (звичайно, адже простіше зробити вигляд, що не помітив, ніж прийняти якісь заходи), то народ від відчаю вершить самосуд. Та ще й любителі полити масла у вогонь не дрімають.

Так, може, пора поліції зайнятися своїми прямими обов’язками? Захищати своїх громадян, хоча б спробувати забезпечити правопорядок?

Я розумію, що раніше було раніше, але все ж в СРСР люди не боялися відпускати дітей гуляти одних. Вони самі ходили в школу, у власному районі було не страшно. Звичайно, так само, як і зараз, були вбивства, пограбування та інше, але вони розслідувалися, і винні знаходилися. Чому б нам не рівнятися на вже наявний досвід, а не дивитися за океан, «як там у них»?