Хапай схоплена

41

І вам доброго дня. Був радий познайомитися з людьми, які так хотіли щось зробити для своєї країни, але чомусь так і не змогли. Давайте продовжимо наш вечір.

Ось Олег. У Олега вже є своє не дуже велика справа — ІП. У перспективі він хоче відкрити НКО — захопився політикою. Олегу дуже смішно читати про підприємців, які бояться відкрити бізнес з податків. Він спокійно відраховує в бюджет свої пару десятків тисяч в місяць і каже, що дивний той бізнес, для якого ця сума непідйомна. Да і в мене самого таке відчуття, що єдина мрія російського бізнесмена — не платити податки, як ніби оподаткування — це чисто російське ноу-хау, а в інших країнах бізнесменам ще й доплачують з держбюджету. До речі, про інші країни: Олег говорив мені якось, що Росія — одне з небагатьох місць на континенті, де бізнес може почати приносити дохід практично відразу. У більшості розвинених європейських країн доведеться попрацювати кілька років, перш ніж з’явиться прибуток.

Або ось Сергій Леонідович. Коли його фірму обійшли на тендері з черговою підозрілої схемою, він не став плакатися друзям і чекати, поки його врятує Навальний. Він просто написав скаргу в антимонопольну службу, бо пам’ятав, що боротьба з корупцією і сумнівними закупівлями оголошено одним із пріоритетів на самому верху, і антимонопольники будуть тільки раді проявити службове завзяття. Скаргу прийняли, підсумки тендеру скасували. Простіше кажучи, небайдужа людина зробив свою справу, і зробив його добре.

Або, знову-таки, той самий я, лінгвіст, який працює у федеральному окружному вузі на ставку з чвертю, провідний у молодших курсів стилістику і культуру мовлення. Отримую на руки 30 тисяч з копійками, що для нашої провінції цілком непогано. Захистився уже, правда, на відміну від молодшого наукового співробітника.

І мені здається, що в кожному з нас буде більше небайдужості, ніж у тому поліцейського, який покірливо поступився страшного дядька у великих погонах — тому що подібні «заступницькі» дзвінки так і будуть лунати до тих пір, поки високі чини будуть знати, що слідчий або опер обов’язково під них «прогнеться». Треба пам’ятати: від того, що ти став «терпилою», у світі нічого не змінилося.

Це стосується і біолога. Що, в інших країнах не буває невдалих законів? Бувають. З однією різницею: громадяни там не сидять і не впиваються власною безпорадністю, зітхаючи про те, що «це марно» і «у них там все схоплено». Вони діють: пишуть запити депутатам, обраним від їх округів, звертаються до ЗМІ, збирають людей на демонстрації. Так-так, не дивіться на мене так: у нас в країні демонстрації ніхто не забороняв. Просто на ОМОН не треба кидатися з піною на губах, і все буде добре.

Природно, в країні далеко не все райдужно. Є і криві закони, і подворовывающие бюрократи, і люди, явно не придатні на свої посади (а де їх немає, власне?). Країни такого розміру, та ще й ледь не звалилася в прірву якихось 25 років тому, важко утримувати в ідеальному порядку. Але якщо вже ви говорите про небайдужість, то робіть щось, щоб подолати ці недоліки. А констатувати факти у нас і так є кому.