Заріжу!

9

Я лікар-хірург. Якщо хтось з оточуючих про це дізнається, практично всі, незалежно від статі, віку, професії, освіти, рівня інтелекту, кольору волосся і знаходження в світовому просторі з усмішкою задають питання, яке здається їм, напевно, дуже дотепним:

— А-а-а, людей ріжете?

Панове-товариші! Вам не здається, що подібна «жарт» є а) анітрохи не смішний; б) має трива-і-іншу бороду; в) бестактна сама по собі; г) образлива?

Але ми люди не горді. Будь-хірург від Калінінграда до Сахаліну втомлено і приречено у десятитисячний раз вам відповість:

— Ріжуть в підворітті, а ми як раз потім оперуємо…

Невже ви ніколи не замислювалися, що настільки фривольне ставлення до нашої (нелегкій, між іншим) роботі нас не може порадувати? І що є деяка різниця між маніяком з тесаком і лікарем зі скальпелем? І невже вам ніколи не приходило в голову, що одного разу таке «розрізування» може врятувати вам або вашій близькій людині життя?