Такі не в моді

10

Мені добре за тридцять. Я проходила обстеження: аналіз крові для виявлення можливих генетичних хвороб майбутньої дитини. Як я розумію, це багаторічна, широке і в цілому корисне дослідження, але не зле б проінструктувати на цей рахунок дільничних.

Двічі (чотири рази, включаючи повторне дослідження) мені прийшов результат «високий ризик синдрому Дауна». Від різних лікарів я вислухала: «А що ви хочете в такому віці?» і отримала наполегливі запрошення на аборт. У перший раз було особливо страшно: у лікарки виявився язик без кісток і до того задушевні інтонації, що я не відразу змогла її послати. А в останній раз термін для переривання вагітності пройшов, але мене запевняли, що нічого, з таким аналізом можна. Після письмової відмови від аборту мені з полегшенням повідомляли: «Так дурниця це все, а не аналіз! Нічого він не показує. N років працюю — і жодного дауна не бачила!»

Але самий цікавий розмова на тему відбувся все-таки не з втомленою, задолбанной начальством і вагітними идиотками, малооплачуваною дільничної, а з консультантом з генетики в пренатальному центрі. Після першого результату скринінгу мені захотілося оцінити перспективи. Лікарка, не слухаючи питань, сіла писати направлення на пробу навколоплідних вод, заспокоюючи мене, що перервати вагітність можна буде у них же і в той же день. Насилу перервавши налагоджену процедуру, я поспішила запитати про головне: які бувають варіанти розвитку у дітей з синдромом Дауна? І тоді консультант запитала мене: «А вам навіщо?»