Посадимо на доріжку?

8

Я живу в Кірові. Всі інші міста Росії нам заздрять.

Це саме в нашому місті до приїзду президента заасфальтували залізничний переїзд та каналізаційні люки, а потім шукали їх металошукачами і відкопували. Це у нас фарбували будинки разом з вікнами і ремонтували дороги тільки там, де пролягав шлях глави, а вздовж траси за містом посадили дорослі дерева для краси.

Це наш губернатор не спить ночами, тому що всі про народ думає. Хто бував у нашому чудовому місті, той знає, що доріг у нас немає і, напевно, ніколи не було. А коли до нашого губернатора звернулася жителька з проханням зробити новий асфальт на тротуарах, тому що неможливо ходити на підборах, голова нашого міста відповів, що підбори — це дуже шкідливо, потрібно носити кросівки. Але небожителі не відають, що по наших дорогах не можна ходити навіть в кросівках, якщо на них легко вбивають навіть «гріндерси», а чорт — той і поготів покинув наше місто, бо йому набридло постійно ламати ноги.

Вже багато років в Кірові люди складаються у двох різних таборах: одні ратують за повернення історичної назви (Вятка) нашому місту, інші категорично проти. Але місцева влада вже щосили готові змінити назву — вони навіть вирішили, що повернення оного повинно збігатися з відсутністю натяку на дороги, бо інакше неавтентично.

Але все-таки я люблю своє місто, адже це моя мала батьківщина.